Гей, на наших вечорницях
Хто сумний – розвеселиться!
Хто сумний – розвеселиться!
З–поміж найбільших зимових свят чи не найвеселішими та найочікуванішими були українські вечорниці (день Андрія, 13 грудня), коли, за українським звичаєм, сільська молодь збиралася в одній хаті на так званих «великих» вечорницях, влаштовуючи там усілякі забави.
Де панує неповторний дух жартів та веселих пісень, де ллється повноводною рікою мелодійна українська пісня, де парубки силою міряються, а дівчата навипередки готують домашні смаколики, ліплять вареники, хизуються вишиванням, там проходять зимовими вечорами веселі українські вечорниці.
Останні роки національний колорит все більше набуває популярності на святах.
І це безперечно. Уся Європа захоплюється нашими неповторними стравами, традиціями, красою природи і дівочої вроди.
З метою відтворення народного обряду було проведено українські вечорниці учнями та класним керівником 9-А класу Жунку Н.В..
Це було свято народної мудрості та української народної пісні, бо які ж вечорниці без неї – милої, веселої, дорогої нам з дитинства – української народної пісні.
Майстер-класи, чарівне ворожіння, веселе карооке, смачна калита - усе дарувало радість. Але особливо були до смаку гарячі варенички, смачні пиріжки, пахучі паляниці, які приготували учні разом із класним керівником.
Учасники свята постарались на славу! Ніби розсунулись рамки часу, і присутні поринули у старі добрі часи, коли молодь збиралася напередодні Святого Андрія на веселі вечорниці...
            |
