Ви увійшли як Гость | Група "Гости"Вітаю Вас Гость | RSS
Офіційний сайт 
Барського ліцею №4 

Знання - наша сила. Ми разом - єдині! Крокуєм до успіху в дружній родині!

Єдина Країна! Единая Страна!
Мапа сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всего ответов: 353
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Адаптація учнів 1 класу до умов навчання на уроках та в позаурочний час


Адаптація учнів 1 класу до умов навчання на уроках та в позаурочний час

 

Вчителям:

  1. Урахування вікових і індивідуальних психологічних особливостей дітей.
  2. Демонстрація вчителем віри в успіх дитини.
  3. Зняття неуспішного оцінювання на перших етапах навчання.
  4. Використання «системи фішок» і грамот в оцінюванні діяльності дітей.
  5. Відділення оцінки конкретного вчинку від оцінки особистості дитини.
  6. Запобігання груповій критиці дитини або її робіт, а також порівнянь її помилок з постійними успіхами інших учнів.
  7. Порівняння якості роботи дитини тільки з її попередніми роботами.
  8. Вказуючи на помилки, намітити шлях до успіху.
  9. Акцентування уваги на успіхах учня, перемогах.
  10. Створення ситуацій успіху.
  11. Надання емоційної підтримки учням словами, поглядом, дотиком.
  12. Запобігання частому використанню в мові слів-заперечень.
  13. Підтримка і заохочення проявів активності в роботі на уроці у скутих, сором’язливих, тривожних дітей. Важливо звертати увагу інших учнів на їхні успіхи, підвищувати їхній статус у класі.
  14. Бажано не наполягати на публічних виступах і відповідях перед усім класом тривожних, невпевнених дітей. Певний період їх можна включати в групи з 2-3 учнів, що разом будуть розповідати вірш, співати пісню і т.д., щоб вони відчули підтримку.
  15. Для встановлення гарних відносин між дітьми в класі й формування в них конструктивних способів взаємодії можна проводити заняття на теми:

«Знайомство», «Як подружитися» і ін. Така робота буде більш ефективною, якщо на заняттях використовувати інсценізації ситуацій. Обговорення, проказування почуттів за даними ситуаціями. Також корисними будуть заняття з використанням веселих, жартівливих командних ігор.

  1. Протягом уроку за гарні відповіді дітям вручати «фішки» (квіточки, фігурки та ін.) за дуже гарні, обширні відповіді на складні запитання вчитель дає дві «фішки». Наприкінці уроку учні показують, скільки «фішок» вони заробили. Тим, хто набрав 4 і більшу «фішок», учитель ставить у щоденник наклейку. За такої системи оцінювання діти розуміють, як учитель оцінює їхнє знання, за що вони одержують оцінки. Крім того, така ігрова форма оцінювання піднімає їм настрій і підвищує активність на уроках. За підсумками тижня, у п’ятницю, учні одержують грамоти: за успіхи у навчанні; за те, що на цьому тижні дитина стала краще писати, читати, за які-небудь конкретні успіхи у навчанні; за гарну поведінку; за те, що дитина навчилася стримувати себе у певній ситуації; за ввічливість; за допомогу товаришеві та ін. (бланки грамот з малюнками готує вчитель, ескізи можна змінювати).
  2. Уроки організовувати лише на позитивних емоціях.
  3.  Недопустимі ситуації стресу на уроках.
  4.  Дітей без їхньої згоди не пересаджувати до 7 річного віку.
  5.  Поставити 2 вільних парти, за які можна було б посадити дітей з відхиленням.
  6. Використовувати гру, наочність, чорний фон з білим шрифтом та білий фон з чорним шрифтом.
  7. Пам’ятати правило: «Учитель, який використовує у роботі з 6-річками лише книжку і дошку – нічому не вчить».
  8. Пам’ятати, що 6-річки мислять тільки в напрямку теперішнього, з минулим зв’язати не можуть.
  9. Короткі формування умов задач, задачі на 1 дію.
  10. Використовувати пастельні кольори не більше 3 на звороті (розсіювання уваги).

Вихователям щодо організації роботи з учнями 1 класу в позаурочний час:

  1. Використовувати ігри на класифікацію, серіацію (впорядкувати предмети за розміром), з використанням чисел.
  2. Організовувати рольові ігри, ігри-драматизації, інсценізації, рухливі ігри з правилами.
  3. Організовувати спостереження в природі, в навколишньому житті з встановленням послідовних (причинно-наслідкових зв’язків).
  4. Оформити в класі ігровий куточок, куточок книги, куточок СХД, куточок для роботи з природнім матеріалом.
  5. Забезпечити велику кількість каштанів, жолудів, дрібного гравію, квасолі, гороху (по ящичку), щоб діти могли їх перебирати руками.
  6. Використовувати для ліплення пластилін та глину.
  7. Працювати над розвитком фонетичного сприймання.
  8. Активізувати мову дітей в повсякденному житті (переказування казок дітьми, вивчення віршів, приказок).

Про пси­хологічні особливості адаптаційного періоду, результати особистісно-коригуючої роботи з п'ятикласниками на перехідному етапі

    П'ятий клас — один з визначних етапів у житті людини. Це не просто перехід від одного ступеня до іншого. У початковій школі провідною  була пізнавальна діяль­ність, головні спрямування дитини були зорієнтовані на навчання, для неї було важливе схвалювання вчителя, батьків за успіхи у навчанні. Було цікаво вчитися, пізнавати нове!

     На час переходу у 5 клас діти вивчили ази наук. Все більше на перший план  виступає бажання спілкуватися з однолітками, бути прийнятим та визнаним. Тому на емоційне самопочуття дитини все більше впливає те, як складаються  її стосунки з товаришами. Суттєво змінюється характер самооцінки школярів цього віку (в цей перехідний пе­ріод можна говорити про кризу самооцін­ки). Незадоволення собою поширюється і на навчальну діяльність, здавалось би, вже опановану діяльність.

     В результаті виникає психологічна незахищеність перед новим етапом розвитку, незадоволення собою, взаєминами з іншими критичність результатів навчання. Все це може стати, з одного боку, стимулом до розвитку, а може й негативно відбитися на характері, стати перешкодою для повно­цінного формування особистості.

     Проблемним на перехідному етапі для п'ятикласників є складність адаптації у відно­синах з новими вчителями-предметниками, яка супроводжується часто конфліктами, взаємним незадоволенням. Авторитет­ний вчитель зникає, а на його  місце приходять декілька, кожний зі своїми вимогами та підходом. Дитина губиться,і, і якщо пер­ші кроки взаємин невдалі, шукають винуватого: частіше вчителя, рідко — себе.

     Тому для класного керівника необхідними  є м’якість, увага, переживання за дитину, не допускається покарання. Перебудова  існуючого стереотипу -- справа нелегка,  яка потребує багато зусиль  і часу.  Процес, протягом якого йде становлення особистості п’ятикласника, залежить від того, наскільки успішно буде проходити перехідний етап.  Як може проявлятися дезадаптація? У вигляді реакції активного протесту (агресивність, негативізм  у відносинах, напруженість, роздратованість); у вигляді  пасивного протесту (депресія, наявність страху,  відсутність інтересу до навчання,  шкільного життя); у вигляді реакції тривожності (невпевненість, напруженість, нестійкий контакт з однолітками).

       З метою визначення ефективності взаємодії «педагог — учень» проводиться тестування та анкетування учнів, пропонується написання незакінченого твору першій  вчительці.

     Проводиться також робота з батьками (батьківські збори, анкетування батьків).

   Здійснюючи дослідження,  ми переконалися в тому, що для вирішення проблеми дезадаптації необхідна спільна робо­та з батьками.

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

 

1.Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви із цим не впорались – провини дитини в цьому немає.

3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.

4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.

5. Забудьте фразу: « Що ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись.

6. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.

7. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши не влаштовуйте сварку. Говоріть із дитиною спокійно.

8. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань з 15 до 17 години.

9.Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хв. треба відпочивати 10-15 хв.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, вживаючи слова «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.

11. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»

12. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

13. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною. Коли щось не виходить, порадьтеся із психологом, учителем. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.

15.Знайте, що діти люблять казки,особливо перед сном,або пісню, лагідні слова. Не лінуйтеся зробити це для них.

 

Початкова освіта має забезпечити умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку учнів, а в стратегічному плані закласти базис для формування демократичного суспільства, яке визнає освіченість, вихованість, культуру найвищою цінністю, незамінними чинниками стабільного, прискореного розвитку України.

Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток. Пріоритетним у початкових класах є «виховні, загально-навчальні і розвивальні функції» .

Традиційно вміння вчитися у вітчизняній дидактиці зосереджувалося на формуванні в учнів загально-навчальних умінь і навичок. Наприклад, у 80-х роках минулого століття поширились різні підходи до змісту структури цього вміння. Зокрема, в роботах Н.А. Лошкарьової рекомендовано на всіх уроках (відповідно до специфіки змісту предметів) формувати в учнів три великі групи умінь:

1) організація навчальної праці;

2) робота з книгою й іншими джерелами інформації;

3) культура усного та писемного мовлення .

  Відомий педагог І.Я. Лернер класифікував загально-навчальні вміння на 4 групи:

1) організаційні (19 умінь);

2) практичні навчальні вміння (30 умінь);

3) інтелектуальні навчальні вміння (54);

4) психолого-характерологічні (13).

     Ю.К. Бабанський, засновник теорії оптимізації навчання, узагальнив різні підходи і визначив 3 великі групи умінь:

1) навчально-організаційні;

2) навчально-мовленнєві;

3) навчально-інтелектуальні.

      Охарактеризуємо ці види загально-навчальних умінь .

1. НАВЧАЛЬНО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ВМІННЯ ТА НАВИЧКИ:

  • розуміти мету діяльності, визначену вчителем;
  • самостійно визначати мету діяльності й завдання для її досягнення;
  • розуміти цінність часу та вміти його розподіляти;
  • здатність працювати різними темпами;
  • планувати послідовність виконання завдання;
  • уміння зосереджувати увагу на одному об'єкті навчальної діяльності;
  • розподіляти увагу між різними об'єктами навчальної діяльності;
  • змінювати план діяльності в зв'язку зі зміною умов виконання;
  • складати алгоритм виконання діяльності;
  • організовувати робоче місце;
  • організовувати навчальну діяльність у взаємодії (у парі, малій групі);
  • прогнозувати результат власної діяльності, докладати зусилля для його досягнення.

2. НАВЧАЛЬНО-ІНФОРМАЦІЙНІ ВМІННЯ ТА НАВИЧКИ:

  • швидко актуалізувати й відтворювати потрібну інформацію;
  • самостійно шукати нову інформацію з різних джерел;
  • вміння користуватися інформаційно-комунікативними технологіями;
  • користуватися каталогами, складати бібліографію;
  • користуватися різноманітною довідковою літературою;
  • працювати з графіками, схемами, таблицями, картинами;
  • складати план, тези виступів, доповідей, статей;
  • знати і застосовувати прийоми швидкого читання;
  • використовувати прийоми розуміння тексту (структурування, ставлення пізнавальних запитань, «діалог» з актором тощо);
  • працювати самостійно з підручником (розуміти будову книги і призначення всіх елементів апарату орієнтування в текстах розділів, тем, параграфів; будувати процес самонавчання за певним завданням); знати й вдаватися до прийомів смислового групування матеріалу; знати як і вміти упорядковувати та відтворювати інформацію (план, алгоритм, таблиця, схема, класифікація, стислий переказ тощо);
  • вміти перетворювати інформацію на спосіб діяльності;
  • досконало застосовувати загально-мовленнєві вміння й навички.

3. НАВЧАЛЬНО-ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ТА ТВОРЧІ ВМІННЯ:

  • аналізувати різні навчальні об'єкти, розрізняти їх суттєві та несуттєві ознаки: типові й одиничні, різнобічно аналізувати один об'єкт;
  • порівнювати (зіставляти й протиставляти, здійснювати повне порівняння); встановлювати тотожність;
  • виділяти головні ознаки, об'єкти, якості; виділяти головне в явищах, процесах діяльності;
  • визначати й пояснювати сутність поняття;
  • формулювати висновок-узагальнення;
  • абстрагувати й конкретизувати означення, загальні висновки тощо;
  • визначати межі дії засвоєних понять, способів тощо;
  • встановлювати та пояснювати причиново-наслідкові зв'язки;
  • доводити та спростовувати судження;
  • висловлювати аргументовані критичні судження й думки, вилучати зайве;
  • групувати й класифікувати за певними ознаками;
  • самостійно вести спостереження за різними предметними об'єктами, за різними навчальними дійми та процесами;
  • мати на достатньому рівні практичні загально-навчальні вміння (вимірювальні, обчислювальні, графічні, конструктивні тощо);
  • застосовувати прийоми довільної уваги, знати прийоми запам'ятовування;
  • виявляти пізнавальну трудність і формулювати її як задачу, проблему;
  • формулювати пізнавально-проблемні запитання;
  • встановлювати зв'язки між новими та засвоєними знаннями;
  • застосовувати аналогію як засіб засвоєння нового;
  • уявляти та прогнозувати (вміти висловлювати припущення, здогадки, гіпотези), моделювати, доповнювати, продовжувати, перетворювати;
  • знати сутність та вміти використовувати експериментальні вміння;
  • генерувати варіанти розв'язування задачі, проблеми;
  • знаходити до однієї задачі кілька правильних відповідей.

   В.Ф. Паламарчук обґрунтувала систему розвитку в учнів основної школи мисленнєвих умінь.

    У початковій освіті України від середини 80-х років ХХ століття запроваджено міжпредметну програму «Формування загально-навчальних умінь і навичок», яка охопила 4 великі групи: організаційні, загально-мовленнєві, загально-пізнавальні, контрольно-оцінні .

   Успішність навчання учнів значною мірою визначається рівнем оволодіння ними загально-навчальними вміннями і навичками. До їх складу входять: організаційні (опанування школярами раціональних способів організації свого навчання); загально-пізнавальні (уміння спостерігати, розмірковувати, запам'ятовувати й відтворювати матеріал); загально-мовленнєві (основні елементи культури слухання і мовлення); контрольно-оцінні (засвоєння учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання одержаних результатів).

   Згадані види загально-навчальних умінь і навичок функціонують у системі міжпредметних зв'язків і формуються безперервно протягом усього періоду початкового навчання відповідно до можливостей програмового матеріалу з різних предметів та обов'язкового обліку попереднього рівня оволодіння ним.

 

У 1 КЛАСІ ФОРМУЮТЬСЯ НАСТУПНІ ЗАГАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНІ УМІННЯ І НАВИЧКИ:

1) організаційні вміння і навички: добирати обладнання для проведення уроку, розкладати його в потрібному порядку; включатися в роботу відразу після вказівки вчителя; дотримувати єдиних вимог до оформлення письмових вправ; розрізняти основні елементи навчальної книжки (обкладинка, корінець, сторінка), користуватися закладкою; дотримувати правильної постави під час читання і письма;

2) загально-мовленнєві вміння і навички: говорити в помірному темпі, чітко, вільно, виразно, з відповідною силою голосу; зосереджено слухати вчителя, відповідати на запитання за відомою і вільною моделлю, зв'язно (трьома-чотирма реченнями) передати почуте, побачене; з повагою звертатися до вчителя, учнів;

3) загально-пізнавальні вміння: виділяти в предметах певні ознаки, розрізняти розмір, форму, колір, смак тощо; знаходити у двох об'єктів однакові, схожі і різні зовнішні ознаки; зіставляти групи предметів за однією суттєвою ознакою, помічати зміни в спостережуваних об'єктах за орієнтирами, вказаними вчителем; зробити (з допомогою вчителя) висновок-узагальнення після виконання навчального завдання;

4) контрольно-оцінні вміння: знайти фактичну помилку в ході зіставлення результатів власної роботи зі зразком; оцінювати наслідки своєї діяльності за орієнтирами, даними вчителем (правильно, красиво, що саме; якщо помилився, то в чому, що треба змінити, чого уникати в наступній роботі та ін.).

У 2 КЛАСІ ФОРМУЮТЬСЯ ТАКІ ЗАГАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНІ УМІННЯ І НАВИЧКИ:

1) організаційні вміння і навички: дотримувати режиму розумової праці під час виконання домашніх завдань; самостійно добирати необхідне навчальне приладдя і підтримувати порядок на робочому місці; орієнтуватися в тривалості праці; додержувати певної послідовності виконання роботи під керівництвом учителя (з чого почну, що зроблю потім, чим закінчу); користуватися підручником (знайти потрібний за змістом матеріал; орієнтуватися в умовних позначеннях), дидактичним і роздатковим матеріалом, підрядковими примітками і словником, лінійкою і трикутником; своєчасно підготуватися до уроку; переключатися з одного виду роботи на інший; дбайливо ставитися до своїх і чужих речей;

2) загально-мовленнєві вміння і навички: зосереджено слухати вчителя й товаришів, говорити не поспішаючи, чітко, вільно в процесі діалогічного і монологічного мовлення; виділяти під час читання та слухання важливі за змістом слова; відтворювати послідовність подій і відображених у тексті дій, явищ, з допомогою вчителя ставити запитання до окремих речень, уривків;

3) загально-пізнавальні вміння: виділяти в предметах ознаки та якості, розрізняючи їх за значущістю (головні, постійно притаманні об'єкту, і другорядні, які за певних обставин можуть з'являтися, а за інших – зникати); встановлювати тотожність, схожість і відмінність між кількома предметами; визначати з допомогою вчителя найістотніші ознаки у виконуваній роботі; встановлювати логічну послідовність викладу подій; застосовувати деякі прийоми смислового заучування (встановлювати логічну і часову послідовність); виконувати логічне групування об'єктів (за видовими і родовими ознаками, вилучати «зайвий» серед чотирьох-п'яти однорідних);

4) контрольно-оцінні вміння: перевіряти результати праці своєї і товариша за орієнтирами, даними вчителем (алгоритмічні приписи, словничок, зіставлення зі зразком тощо) .

У 3 КЛАСІ ФОРМУЮТЬСЯ ТАКІ ЗАГАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНІ УМІННЯ І НАВИЧКИ:

1) організаційні вміння і навички: додержуватись встановленого порядку під час виконання самостійних завдань; під керівництвом учителя визначати мету роботи і план її виконання; виконуючи різні види завдань, орієнтуватися у тривалості часу та доцільності його використання; розрізняти в тексті абзаци і новий рядок; орієнтуватися в методичному апараті підручника (у змістовому навантаженні основних позначень);

2) загально-мовленнєві вміння і навички: говорити в належному темпі, дотримуючи інтонування; слухати читання, розповідь учителя або товаришів з елементами змістового сортування матеріалу, виділяти нові факти, розпізнавати невідоме; встановлювати послідовність подій та їх причинно-наслідкових зв'язків; відповідати «своїми словами», ставити запитання до тексту, пояснення вчителя, товаришам під час опитування, переказувати прочитане, зв'язно й послідовно описувати побачене, почуте; міркувати взаємозв'язними судженнями (трьома-чотирма);

3) загально-пізнавальні вміння: виділяти в об'єктах внутрішні ознаки і якості, розрізняти серед них основні та другорядні; порівнювати конкретні об'єкти за різними ознаками (абстрактні за орієнтирами, визначеними вчителем); зробити висновок-узагальнення з допомогою вчителя; встановлювати зв'язок між причиною й наслідком; добирати факти, які підтверджують висловлену думку або суперечать їй;

4) контрольно-оцінні вміння і навички: користуватися способами перевірки, застосовуючи алгоритми й пам'ятки; контролювати послідовність виконання роботи та її проміжні результати; висловлювати оцінні судження щодо якості своєї роботи .

У 4 КЛАСІ ФОРМУЮТЬСЯ ТАКІ ЗАГАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНІ УМІННЯ І НАВИЧКИ:

1) організаційні вміння і навички: дотримувати режиму навчальної діяльності, працювати швидко й зосереджено; планувати роботу на день, користуватися довідковою літературою; орієнтуватися в методичному апараті підручників (розуміти значення всіх символів, кольорових шрифтових позначень); розподіляти час на певну тривалість для виконання роботи; цінувати час – власний та інших людей; приступати до виконання самостійної роботи після її обдумування; тримати в порядку своє робоче місце та навчальне приладдя;

2) загально-мовленнєві вміння і навички: розповідати чітко, послідовно; міркувати взаємозв'язаними судженнями в ході монологічного повідомлення, відтворювати інформацію з елементами логічної обробки матеріалу (виділення головних думок, встановлення зв'язку між відомим і новим матеріалом тощо); спілкуватися під час виконання групових і колективних навчальних завдань;

3) загально-пізнавальні вміння: визначати головне, самостійно робити висновок з пояснення вчителя; знаходити нове, досі не відоме, ставити запитання; користуватися порівнянням та аналогією як засобами встановлення нових ознак і якостей; класифікувати й групувати вивчений матеріал, знаходити і пояснювати причинно-наслідкові зв'язки; доводити правильність певного судження та власної думки; користуватися прийомами осмисленого запам'ятовування (план, зіставлення, опорні слова); виконувати творчі завдання (доповнити задачу, продовжити розповідь, відтворити початок розповіді, запропонувати новий спосіб розв'язування та ін.);

4) контрольно-оцінні вміння і навички: оцінювати якість навчальної роботи; здійснювати взаємоперевірку; контролювати послідовність роботи за самостійно складеним планом, визначати, які судження завжди правильні, а які тільки за певних умов чи завжди неправильні; знаходити і виправляти фактичні, логічні й стилістичні помилки; використовувати засвоєні способи перевірки орфограм, задач, різних дій; висловлювати оцінні судження .

Змістовні особливості організаційних умінь і навичок відповідно до кожного класу ми узагальнили у таблиці 1.

 

ТАБЛИЦЯ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНІ УМІННЯ І НАВИЧКИ УЧНІВ 1–4 КЛАСІВ    

УМІННЯ І НАВИЧКИ

1 клас   

1. Добирати обладнання для проведення уроку, розкладати його в потрібному порядку.

2. Включатися в роботу відразу після вказівки вчителя.

3. Дотримувати єдиних вимог до оформлення письмових вправ.

4. Розрізняти основні елементи навчальної книжки (обкладинка, корінець, сторінка), користуватися закладкою.

5. Дотримувати правильної постави під час читання і письма.

2 клас   

1. Дотримувати режиму розумової праці під час виконання домашніх завдань.

2. Самостійно добирати необхідне навчальне приладдя і підтримувати порядок на робочому місці.

3. Орієнтуватися в тривалості праці.

4. Додержувати певної послідовності виконання роботи під керівництвом учителя (з чого почну, що зроблю потім, чим закінчу).

5. Користуватися підручником (знайти потрібний за змістом матеріал; орієнтуватися в умовних позначеннях), дидактичним і роздатковим матеріалом, підрядковими примітками і словником, лінійкою і трикутником.

6. Своєчасно підготуватися до уроку.

7. Переключатися з одного виду роботи на інший.

8. Дбайливо ставитися до своїх і чужих речей.

3 клас   

1. Додержуватись встановленого порядку під час виконання самостійних завдань.

2. Під керівництвом учителя визначати мету роботи і план її виконання.

3. Виконуючи різні види завдань, орієнтуватися у тривалості часу та доцільності його використання.

4. Розрізняти в тексті абзаци і новий рядок.

5. Орієнтуватися в методичному апараті підручника (у змістовому навантаженні основних позначень).

4 клас   

1. Дотримувати режиму навчальної діяльності, працювати швидко й зосереджено.

2. Планувати роботу на день, користуватися довідковою літературою.

3. Орієнтуватися в методичному апараті підручників (розуміти значення всіх символів, кольорових шрифтових позначень).

4. Розподіляти час на певну тривалість для виконання роботи.

5. Цінувати час – власний та інших людей.

6. Приступати до виконання самостійної роботи після її обдумування.

7. Тримати в порядку своє робоче місце та навчальне приладдя.

 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites
  • наш банер